Можете закидати мене гнилими помідорами (якщо знайдете), але кому зараз добре жити, так це Януковичу

 Так-так, тому самому, який втік. Перед усіма фігурантами і зацікавленими особами українських подій зараз безліч питань, на які потрібно дати відповідь, перш за все, самим собі, - а він фігурує у політпроцесі виключно віртуально, відбуваючись заявами. Це вже недобра прикмета: як тільки четвертий гарант щось заявляє, Україна позбавляється частини території. Тому самі заяви важливі: як не крути, а те, чого не каже Володимир Путін, відкрито озвучує (точніше прописує) Янукович. Підсумовуючи два інформаційних потоки можна зробити певні висновки.

Висновок перший. Тимчасова влада провалилася. Те, що Антитерористична операція, м'яко кажучи, зайшла в глухий кут, - це очевидний факт. Є якісь локальні прориви, є, на превеликий жаль, жертви. Але навіть мені, людині не військовій, зрозуміло, що, якщо немає чіткої мети, складно вести антитерористичні дії. Ми не знаємо, яку мету насправді переслідував Олександр Турчинов, посилаючи війська на Південний Схід. Користуючись його ж словами, заради захисту мирних громадян. Але той же Олександр Турчинов офіційно заявляє про багатьох мирних громадян, що підтримують сепаратистів. Логічні нестиковки можна було б списати на воєнний стан, якщо б не інформаційна війна, коли кожне слово - вбивча сила. Отже, є якесь підґрунтя АТО, яке не озвучується, але мається на увазі. Якщо Олександр Турчинов в останні два тижні свого президентства "закрутить гайки" на ідеологічному фронті, можна припускати, що Схід зданий за замовчуванням. У Кремлі народ до біса спостережливий і хижий, і навряд чи там впустили такий момент, як референдум. Адже, поки не було цього референдуму, ті, хто розгойдував ситуацію на Сході, іменувалися сепаратистами. Зараз вони отримали можливість говорити від імені народу.

Висновок другий. Киплячий Схід вигідний. Кому? Всім. Зрозуміло, що Росії. Давайте відразу домовимося, що ситуація в Донецькій і Луганській областях турбує виключно ЄС і США, але в меншій мірі. Емісари ЄС і США тому і налагодили човникові перельоти в Україну і не зовсім розуміють нюанси поточного моменту, але передчувають щось недобре. Отже, зацікавлених у південно-східних неподобствах осіб варто пошукати ближче. У першу чергу, це, звичайно, сам Олександр Турчинов. Навряд чи він організував фарс на фарсі, скоріше, щось не врахував, щось впустив, - і вуаля, референдум. З цілком передбачуваним результатом, за "кримським сценарієм". Дивно те, що в. о. президента України, коли зі всіх телеканалів (у тому числі, як не дивно, та деяких російських) експерти прямим текстом говорили, що допускати незаконний референдум небезпечно для цілісності країни, не зробив нічого, щоб цьому запобігти. Слова були, це так. А самому з'їздити на Схід або представників послати? Не виключено, спрацювала формула "так не діставайся ж ти нікому". Вписана в контекст президентських виборів, вона цілком логічна. Якщо Схід, як твердять соціологи, вирішує долю президентських перегонів, хто керує тамтешніми справами, той і "на коні", той і може диктувати свої умови Києву. Унаслідок такої комбінації, президент, який сидить у Києві, перетворюється на ніщо. Як мінімум, йому доведеться дуже прислухатися до олігархів. Висловлю крамольну думку: Україна де факто федерація, тільки стихійна, і те, що пропонує Арсеній Яценюк, є єдиною можливістю встановити більш-менш чіткі правила гри між центром і регіонами. Але таких чітких відносин зараз не хоче ніхто, адже спокусливо упустити шанс зловити золоту рибку в каламутній водичці. Так що від хвилювань на Сході олігархи-губернатори, деякі кандидати в президенти, для яких краще, щоб акцент змістився у зовсім інші регіони, стали вирішальними у результаті гонки. Вигідно це Олександру Турчинову? Якщо він вирішив вести "свою гру", то, безумовно, так. Вплив на "силовиків" у нього є, залишилося зліпити коаліцію, - і справу зроблено. Все одно, новий президент буде ослаблений. Лишається вибити з-під нього коаліцію, і можна спокійно займатися конституційною реформою.

Висновок третій. Повертаємося до заяв втікача - Віктора Януковича. За непідтвердженою інформацією, його дуже вмовляли підписати наказ про початок військової операції на Сході. Він цього не зробив. Я не знаю, вірити цьому чи ні. Важливо інше: Януковича вже "освітлюють". Навіщо? Напевно, щоб пустити у хід. Зараз він закликав припинити АТО. З аналогічними заявами вранці в понеділок, 12 травня, виступили представники Партії регіонів і КПУ на парламентській Погоджувальній раді. Володимир Путін, що показово, від висловлювання своєї думки з так званого референдуму в Луганській і Донецькій областях утримався. Але точно також він відмовчувався і перед анексією Криму, а говорив (точніше писав) Янукович.

Що з усього цього проглядається? Особливо нічого хорошого, але це вже тривіальна фраза. Киплячий Схід, загроза нової анексії, вибори на волосині, - цей набір дозволяє маневрувати і вести інтенсивні переговори, у результаті яких складеться новий формат влади. Те, що новий президент отримає Україну в усіченому вигляді, мало кого з них хвилює. Зараз йде розбирання територій, князівств, посад і преференцій. Дуже захоплююче заняття. Але й Володимир Путін, вплутавшись в українські справи (або спровокувавши їх), попався в пастку. Поки що він з апетитом відхоплює територію за територією, але, як в "Собачому серці", що буде, якщо населення цих територій хтось, у свою чергу, нацькує на самого Путіна? Зараз президент РФ немовби говорить, мовляв, "хто не заховався, я не винен". Але процес розпаду пішов, і він неминуче торкнеться Росії. Вже зачіпає.

І домовлятися йому доведеться все з тими ж олігархами.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора

Лілія Брудницька, парламентський оглядач

img src=

Акції протестів під банками РФ в Україні - «мозковий апендицит» Революції Гідності?

  Хвиля протестів під стінами російських банків в Україні триває вже не перший день. Пікети, флеш-моби... А кому від цього стає краще, крім самих учасників акцій, які під впливом самонавіювання, вважають, що невеличкою групою людей, які виконують "театральне дійство" під відділенням банку, наносять нищіний удар по економіці РФ?  

У Турчинова знайшли відмазку, аби не публікувати декларації депутатів

Апарат Верховної Ради України відмовився опублікувати декларації народних депутатів. ЗМІСТУ стало відомо, що громадський рух ЧЕСНО 26 червня надіслав звернення до Голови Верховної Ради Олександра Турчинова із проханням опублікувати декларації усіх народних депутатів на офіційному сайті ВРУ, як того вимагає Закон «Про засади запобігання і протидії корупції».  

«Українські сепаратисти» чи «російські окупанти»?

В останніх звітах щодо збитого літака малайзійської авіакомпанії, рейсу MH17, західні ЗМІ і багато хто навіть в урядах продовжують використовувати неточний термін «українські сепаратисти» для опису так званих «терористів» у Донецькій області.  

Туберкульоз у Черніїві: Cui prodest? (Кому вигідно? - лат.)

  На електронну адресу нашої редакції надійшов лист від жителя села Черніїв  Тисменицького району. Зважаючи на важливість порушеного там питання, надаємо його в повному обсязі без скорочень та виправлень. І маємо надію, що цей лист прочитають і наші можновладці, адже все, що там описано викликає не просто жах, але насамперед страх за своє власне здоров’я та життя.  

Прикарпатські нардепи-лобісти – від рейдерських захоплень до «Калинівського ринку»

Цього місяця добігає до свого завершення четверта сесія Верховної Ради України. Попереду залишилось всього нічого - кілька пленарних засідань, тиждень роботи в комітетах, комісіях і фракціях і на завершення – тиждень роботи з виборцями