Сплеск сепаратистських акцій на сході і на півдні України поставили під питання проведення президентських виборів

В депутатському та експертному середовищі почалися розмови про те, що вибори можуть опинитися під загрозою. Зокрема, така небезпека існує в разі початку повномасштабної війни з Росією на материковій частині України (в ході війни вибори не можуть проводитися) або ж у разі введення надзвичайного стану хоча б в одному з регіонів. Одна з версій, яка постійно крутиться в експертному середовищі, свідчить про те, що, мовляв, це і є одним з головних завдань Росії - дестабілізація становища на сході з метою примусу Києва до введення надзвичайного (хоча б) положення. Тоді зрив виборів більш-менш вірогідний.

Такі версії можуть, тим не менш, здатися поверхневими, і щоб серйозно оцінити ризики, необхідно дати відповідь на кілька питань: 1. Наскільки в теперішніх умовах ймовірний зрив виборів 2. Хто на міжнародній арені виграє від зриву президентських виборів в Україні 3. Хто в Україні виграє від зриву президентських виборів 4. Що буде, якщо вибори не відбудуться Теорія ймовірності по-українськи При більш детальному розгляді питання зриву виборів є куди складнішим, ніж здається. Зрив виборів представляється можливим тільки через дестабілізацію ситуації і примусу влади до введення надзвичайного або воєнного стану. При всіх інших вихідних зрив навряд чи буде можливий. Навіть при анексії Криму НС не було оголошено, що говорить про серйозне бажання нової влади провести вибори. Крім того, на думку експертів, громадського запиту на зрив виборів, крім окремих груп населення у східних регіонах, немає. "Є серйозний суспільний запит на проведення президентських виборів, тому вони повинні відбутися. Люди бажають бачити легітимного президента, з яким пов'язують надії на краще.

Також це пов'язано з тим, що Турчинов розглядається українцями як тимчасовий глава держави", - зазначає соціальний психолог, доктор політичних наук Лідія Смола. Важливо і те, що зрив виборів, якщо і відбудеться, буде більше справою внутрішніх, українських еліт. "Зрив можливий, якщо ескалація на сході відновиться і сепаратисти не будуть зупинені. Необхідно відзначити наявність внутрішнього фактора в цих процесах", - вважає політичний експерт Кость Бондаренко. Очевидним також є той факт, що прихильники зриву виборів в Україні як зовні, так і всередині країни, мають широкий діапазон вибору між різними сценаріями розвитку подій. Так, їх задовольнить як зрив виборів у цілому, так і зрив виборів в окремих регіонах, в результаті чого їх можна не визнавати легітимними і такими, що відбулися. Непогано підійде і загальна обстановка дестабілізації, завдяки якій можна буде оскаржити результати волевиявлення. Важливо те, що фаворити гонки вже заявили про те, що вибори повинні выдбутися. Так, Петро Порошенко встиг вчора заявити, що вибори - питання невідкладне.

Юлія Тимошенко також заявила, що впевнена у своїй перемозі на виборах президента і не бажає знімати свою кандидатуру. Це говорить про те, що кандидати всерйоз сприймають виборчий процес. Не менш важливою є позиція міжнародних структур. МВФ і Світовий банк зволікають з видачею кредитів Україні, чекаючи, чим закінчиться нинішній етап політичного процесу в країні. Іншими словами, чекаючи виборів. Кошти, необхідні для стабілізації ситуації (йдеться про 1 млрд. дол. від МВФ і перший транш у 500 млн. дол. від Світового банку), поки що недоступні Україні, яка занурюється в процес інфляції, зупинити або послабити який НБУ стає складніше з кожним днем. У цій ситуації вибори стають, по суті, умовою збереження держави від оголошення дефолту. А це означає, що виборам дадуть можливість відбутися.

Ще одним фактором виступають дії ПАРЄ останніх днів. Наприклад, призупинення роботи Росії в структурах ПАРЄ означає, що російські спостерігачі не зможуть бути присутніми на українських виборах у складі делегації організації. Це, в свою чергу, дає українській владі простір для маневру і проведення виборів, оскільки тепер російським спостерігачам буде складніше обґрунтовувати завідомо очевидну точку зору РФ щодо нелегітимності і неспроможності виборів Президента України, яким РФ досі визнає Віктора Януковича. Міжнародна ситуація Якщо з європейським поглядом на вибори все ясно, то фактор Росії є куди більш багатогранним, ніж може здатися на перший погляд. У структурах влади, постійний контакт між Москвою і Києвом є, незважаючи на конфлікт. Причому зв'язок є на різних рівнях. Точний предмет переговорів невідомий, але, згідно з повідомленнями джерел, пропозиції з Москви надходять в Київ регулярно, від них відмовляються. Зрештою, Москві потрібно небагато - визнання референдуму в Криму і переговори України з Росією без міжнародних посередників. У разі сприятливого результату цих переговорів конфронтація Росії із Заходом швидко зійшла б нанівець. Але, як видно з подій, Київ абсолютно непоступливий і не змінює на примарні перспективи визнання порушення кордонів держави.

Якщо так, то всі надії Москви повинні бути пов'язані зі зміною керівництва країни. Зрештою, і Юлія Тимошенко, і Петро Порошенко є куди більш знайомими Москві, ніж Турчинов і Яценюк. У такому випадку саме Москва зацікавлена в появі на Україні нового глави держави. Тим більше, що в цьому випадку від Москви не вимагається зміна своєї політики: наприклад, нового президента можна не визнавати, але вести з ним перемовини з економічних питань (очевидно, що по Криму їх вести не буде сенсу) цілком можливо і потрібно. При нагоді від результатів переговорів можна відмовитися під приводом невизнання факту виборів, знову випустивши Віктора Януковича на екрани телевізорів. Внутрішньополітичні аспекти Останнім часом в експертному середовищі йдуть міркування про варіанти зриву виборів в контексті розвитку сепаратизму на сході України.

Особливу занепокоєність громадськості та уважних людей викликав вражаючий факт збігу вимог фракції Партії регіонів в парламенті і сепаратистів. Партію регіонів навіть стали називати п'ятою колоною, яка активно просуває інтереси іншої держави на рівні парламенту країни. Дійшло до того, що вчора депутати Луганської облради приєдналися до вимог сепаратистів і зажадали від Києва зупинити антитерористичну операцію. Ситуація здається критичною, проте все дещо складніше. У даній ситуації цікавий факт виключення з ПР таких значущих у ній людей, якими є Бойко і Тігіпко, а також Царьова, який ще недавно був одним із спікерів політичної сили. Як виявилося, питання полягає лише в регіоналізації Партії регіонів. Присутнє на останньому передвиборному з'їзді Партії регіонів, 90% делегатів з'їзду представляли три області: Донецьку, Харківську і Луганську. Результат голосування був очевидний - кандидатом став Михайло Добкін. Незначне число делегатів з інших регіонів, присутніх на з'їзді, проголосувало за Сергія Тігіпка. Це і є нинішня картина ПР: партія переходить із загальнонаціонального на регіональний рівень, намагаючись утримати за собою свої "рідні" території - Донбас і Харків. Вражаюче, але саме в цих областях і проявляються найактивніше сепаратистські тенденції.

Якщо справа йде так, то сепаратизм в даному випадку - просто гарантія збереження за ПР влади в регіонах. І розвинутися в небезпечну тенденцію за кримським сценарієм сепаратизм зможе лише в тому випадку, якщо президентом стане не Михайло Добкін, а інший кандидат, або ж якщо новий президент не піде на переговори з регіональними елітами, насамперед, зі "старими донецькими", які, судячи за результатами з'їзду, відновили свій вплив у партії. А якщо виборів не буде? Очевидно, що серйозних причин для того, щоб вибори не відбулися, немає. У них більшою чи меншою мірою зацікавлені всі - починаючи від Тимошенко і закінчуючи Москвою і Партією регіонів.

Втім, небезпека зриву залишається у разі реалізації одного з трьох шляхів розвитку політичної ситуації: 1. Ігри в сепаратизм регіональних еліт вийдуть з-під контролю цих еліт 2. Росія почне повноваге вторгнення на територію України 3. Можливість дефолту У разі дефолту (який, все ж, є малоймовірним, оскільки має бути оголошеним, що навряд чи станеться до виборів, навіть якщо за фактом відбудеться обвал національної валюти) слід очікувати вже серйозних заворушень на соціальному ґрунті, і введення надзвичайного стану буде питанням днів. У разі російського вторгнення все також однозначно. Все набагато складніше у випадку, якщо сепаратизм раптово вийде з-під контролю зовнішніх та внутрішніх сил, які його регулюють. У цьому випадку вибори можуть відбутися при низькій явці в східних регіонах, що поставить Україну в становище цугцвангу: проводити їх заново буде складно і важко, а не визнавати такі вибори буде просто. Що дасть можливість цілій низці міжнародних учасників політичного процесу (передусім, Росії та ЄС) вести переговори на різних рівнях з різними представниками українського політичного бомонду, нав'язуючи свої пропозиції. У разі реалізації такого сценарію Україна ризикує перетворитися на слабку державу зі зруйнованою вертикаллю управління.

Вигідним це може виявитися лише для регіональних еліт, які будуть зміцнювати свій вплив на місцях. Втім, такі тенденції будуть означати подальшу дезінтеграцію країни, зокрема, через співробітництво окремих її регіонів з іншими регіонами сусідніх держав більшою мірою, ніж у випадку внутрішнього міжрегіонального співробітництва.

Сергій Костеж

Акції протестів під банками РФ в Україні - «мозковий апендицит» Революції Гідності?

  Хвиля протестів під стінами російських банків в Україні триває вже не перший день. Пікети, флеш-моби... А кому від цього стає краще, крім самих учасників акцій, які під впливом самонавіювання, вважають, що невеличкою групою людей, які виконують "театральне дійство" під відділенням банку, наносять нищіний удар по економіці РФ?  

У Турчинова знайшли відмазку, аби не публікувати декларації депутатів

Апарат Верховної Ради України відмовився опублікувати декларації народних депутатів. ЗМІСТУ стало відомо, що громадський рух ЧЕСНО 26 червня надіслав звернення до Голови Верховної Ради Олександра Турчинова із проханням опублікувати декларації усіх народних депутатів на офіційному сайті ВРУ, як того вимагає Закон «Про засади запобігання і протидії корупції».  

«Українські сепаратисти» чи «російські окупанти»?

В останніх звітах щодо збитого літака малайзійської авіакомпанії, рейсу MH17, західні ЗМІ і багато хто навіть в урядах продовжують використовувати неточний термін «українські сепаратисти» для опису так званих «терористів» у Донецькій області.  

Туберкульоз у Черніїві: Cui prodest? (Кому вигідно? - лат.)

  На електронну адресу нашої редакції надійшов лист від жителя села Черніїв  Тисменицького району. Зважаючи на важливість порушеного там питання, надаємо його в повному обсязі без скорочень та виправлень. І маємо надію, що цей лист прочитають і наші можновладці, адже все, що там описано викликає не просто жах, але насамперед страх за своє власне здоров’я та життя.  

Прикарпатські нардепи-лобісти – від рейдерських захоплень до «Калинівського ринку»

Цього місяця добігає до свого завершення четверта сесія Верховної Ради України. Попереду залишилось всього нічого - кілька пленарних засідань, тиждень роботи в комітетах, комісіях і фракціях і на завершення – тиждень роботи з виборцями