Жителі сіл Тарасівки і Грушки на Тлумаччині заблокували будівництво свинокомплексу.

Нещодавно на полях с. Тарасівки, що межують із теренами Грушківської сільської ради, відбулася громадська акція спротиву з палінням автомобільних шин — так представники сільських громад виявляли свою позицію щодо вже розпочатого на їхніх землях будівництва свинокомплексу. і попри те, що офіційно данського інвестора — агрофірму ТзОВ «Даноша» означили як лише виконавця субпідрядних робіт, а замовником виступає місцева ФГ «Гордійчук І. Г.», майбутній комплекс із відгодівлі свиней на 12 тис. голів селяни асоціюють головно з «Даношею», яка, на їхнє переконання, таким чином спростила своє входження на терени Тлумаччини як процедурно, так і фінансово, пише газета Галичина.

Неспокій не має меж

Хоч, як кажуть, Тарасівка — не Грушка, але неспокій у цих селах спільний. Йдеться про 5,5 га чорноземних перелогів за межами с. Грушки, але на території Грушківської сільської ради, які розташовані на пагорбі, вдвоє ближче до с. Тарасівки, ніж до сусідніх грушківських обійсть. Сьогодні роботи там припинено, є сліди від викопаного котловану і горують купи здертого пласту чорнозему. Навіть інформаційна дошка, на якій були зазначені замовник і підрядник робіт, об’єкт будівництва та його потужність тощо, після громадського спротиву враз щезла — залишилася лише порожня металева рама.

Анатолій СОЛОВІЙ, лідер тарасівської групи протидії будівництву свиноферми:
— Будівництво свиноферми розпочали фактично на межі — в кінці грушківських земель і на початку тарасівських. Соціальна напруга в селі почалася з того, що люди побачили, як якісь трактори почали земляні роботи. Тарасівські селяни зовсім не були поінформовані про наміри будувати свинокомплекс, хіба що взимку чули, що жителі Грушки збирають якісь підписи. Нам видавалося, що їх громада проти і не допустить будівництва. Але все змінилося з появою техніки на полях, яка почала здирати верхній шар ррунту, копати котловани і бити свердловини. Люди вирішили щось робити. Коли я приїхав на майданчик, там був інформаційний стенд, де зазначалося, що замовник будівництва — фермерське господарство «Гордійчук і. Г.», чий керівник очолює і ТОВ «Штерн-Агро», а серед підрядників — ТзОВ «Даноша». Також я прочитав інформацію, що свинокомплекс будують на 4,5 тис. голів, попри те що в рішенні виконкому Грушківської сільради зазначено 12 тис. Нам пояснювали, ніби агрофірма з данським капіталом ділиться таким чином технологією з фермерським господарством.

Ми оперативно зібрали підписи людей, скликали схід села і сесію сільради, яка прийняла звернення і до райдержадміністрації, і до райради з проханням припинити будівництво свиноферми в урочищі «Замлаки», яке розташоване за кілометр від наших сільських обійсть поруч із невеличким потічком, що під час злив стає річкою і завдає шкоди не лише Тарасівці, а й сусіднім селам. За такої ситуації все, що буде на території свиноферми, змиє в Дністер.

А ще в Тарасівці пробують реанімувати колишній невеличкий оздоровлювальний комплекс і відкрити реабілітаційний центр для учасників АТО. Тож свиноферма — не бажане сусідство. У Тарасівці люди вже мають проблему із забезпеченням питною водою, а якщо збудують свинарник, то ситуація в селі стане ще критичнішою. Він же ж використовуватиме приблизно до 280 м куб. води щодня. Окрім звернення до керівництва району, звернулися в екологічну службу, прокуратуру і поліцію. Реагування ще нема — чекаємо. Під час мітингу біля будівельного майданчика до нас приїхали представники районної ради і ми домовилися: до вирішення конфлікту фірма тимчасово припиняє будівництво свинокомплексу, а ми — будь-які мітинги.

Ганна ДУЗІНКЕВИЧ, представник ініціативної групи з протидії будівництву свинокомплексу в с. Грушці:
— Громада у своїй більшості — десь до 70 відсотків — не підтримує наміри збудувати свинокомплекс на землях нашої сільської ради. Частину підписів ми вже зібрали і далі ходимо по дворах, та й люди самі звертаються, щоб поставити підпис проти будівництва. Я була на сесії сільради — депутати скасували попереднє рішення виконкому, яке погоджувало зведення свинокомплексу. У нас були громадські слухання — більшість людей проти будівництва. Нас двічі возили в Калуський район для ознайомлення з роботою свинокомплексів. Ми мали змогу запитати, чи буде в районі біогазова установка. Відповіли — ні. Запитали також, куди діватимуть понаднормові відходи? Не відповіли. Я звернулася до водія, який від «Даноші» навесні привозив нас на зустріч до Калуша, щоб він за оплату підвіз нас до якогось села, бо хотіли поспілкуватися з людьми. А той відповів, що має розпорядження: жодного кроку вправо чи вліво. Були ми і в Галицькому районі, розпитували людей. У кожному селі люди говорили про біду — постійний сморід, зникає вода. Так, ми — за інвестиції і нові робочі місця, але проти екологічного лиха, яке може прийти в наш район. Тож коли відбувався мітинг проти будівництва свинокомплексу, то й жителі Грушки брали в ньому участь.

Як громада захоче — так і буде

Спочатку грушківський сільський голова не дуже палав бажанням коментувати нам ситуацію на диктофон, але відтак зблажів і передумав. і ми зрозуміли чому...

Ігор ХУДИЦЬКИЙ, голова Грушківської сільської ради:
— У державі ситуація з інвестиціями складна, тож уряд старається залучити їх в Україну, щоб поповнити бюджет, створити нові робочі місця і зробити життя людей кращим. Пенсії виплачують, будують дороги, зростають зарплати вчителів і лікарів і т. д. Ще декілька років тому керівництво райдержадміністрації запросило інвесторів, зокрема фірму «Даноша», яка успішно провадить свою господарську діяльність у Калуському і Галицькому районах області, і на наші терени.

Наш район — один з найбідніших в області і майже на 90% дотаційний. Боргує, за моєю інформацією, 2,5 млн. грн. вчителям, ще півмільйона — лікарям. Звідки брати кошти? Їх ніколи не буде без потужних інвесторів. А агрофірма «Даноша» відома і в Данії, і в Польщі. Вкладають вони свої мільйонні інвестиції і в наш район, реалізують різні соціальні проекти, фінансуючи освіту, культуру, спорт і т. д. інвестори для будівництва свинокомплексів пригледіли кілька ділянок у нашому районі — в селах Нижневі, Олеші, Вікнянах, Озерянах, Хотимирі, Грушці... Всі санітарні норми витримують, а дозвільні документи — в порядку. Наша ділянка має 5,5 га і розташована за межами Грушки. Тож згідно із законодавством, не ми є її розпорядником, а Держкомзем в області. Ми спочатку всі документи погодили, бо, за законом, і не мали права їх не погоджувати. Суд був би не на нашому боці.

Тепер готують майданчик для будівництва відгодівельного свинокомплексу на 12 тис. голів свиней. Але враз з’явилися проплачені люди із Тарасівки, які зчинили бунт у нашому селі. Ходили по хатах, ворохобили людей, тиснули і обзивали, збирали фальшиві списки тощо. і зробили в Грушці свого роду як не «майдан», то таке собі «гекачепе» — маленьку революцію. Змусили нас провести повторну відкриту сесію в Будинку культури, натиснули на наших сільських депутатів — і вони своїм рішенням скасували всі попередні погодження виконкому. Тож роботи з будівництва зупинено.
І обласне, і районне керівництво зацікавлене в інвестиціях. А з людьми надалі треба працювати, адже інвестор уже вклав чималі кошти і в виготовлення документації, і в конкретні будівельні роботи. Як людина і громадянин України, і як сільський голова Грушки я підтримую присутність «Даноші» на наших теренах. Але буде так, як захоче громада.

...Села Тарасівка і Грушка — не перші, на яких «спіткнулася» агрофірма «Даноша» у своїх господарських намірах на Тлумаччині, а грушківський сільський голова — не єдиний, хто відшукав оправдання громадської напруги в безпідставних звинуваченнях людей у «проплаченості». Першина належить Підвербцям, громада яких ще три роки тому не захотіла бачити данського інвестора на своїх теренах, а деякі керівники району замість того, щоб почерпнути з того випадку добрий урок спілкування з громадами, відтак подейкували про «проплаченість» ЗМІ, який правдиво описав перебіг подій на одному зі сходів селян.

Крістіан БРОКОП, генеральний директор ТзОВ «Даноша»:
— «Даноша» — це сучасна українська компанія, яка працює на теренах України 12 років. На власному прикладі ми доказуємо, що за умови поєднання вирощування зернових культур та тваринництва можна створити виробництво, яке буде виграшним з економічної та екологічної сторін. Люди мають більше роботи, ррунти збагачуються органічним добривом та стають родючішими, а місцевий ринок отримує високоякісну м’ясну продукцію, вироблену в Україні, є й багато інших переваг. Виробництво в компанії «Даноша» ведеться на принципах охорони довкілля, оптимального використання природних ресурсів, гарантування екологічної безпеки життєдіяльності людини тощо. Компанія зводить дільниці з виробництва біогазу, які генерують енергію з органічних відходів свиноферм. Для зберігання таких відходів будуємо спеціальні герметично закриті місткості, що унеможливлює проникнення гноївки в грунтові води чи водойми.
Багато компаній та фермерів звертаються до нас за порадами чи консультаціями, оскільки в нас вже є 7 свиноферм. Саме в такому ключі ми співпрацюємо з ігорем Гордійчуком, фермером із Тлумацького району. У зв’язку з тим, що компанія має передовий досвід у будівництві свиноферм відповідно до європейських стандартів та використовує новітні технології не тільки в Україні, а й за кордоном, «Даношу» залучено як будівельну фірму-субпідрядника в проекті будівництва свиноферми в с. Грушці. Ми готові й надалі підтримувати розвиток сільського господарства в Україні — і виробляючи високоякісну продукцію, і співпрацюючи з місцевими фермерами для розширення аграрної сфери в нашому регіоні, щоб вивести її на новий рівень.