Заступник директора Центру Разумкова - про те, якими правовими механізмами можна стабілізувати ситуацію в Криму, чи реально відділення АРК і Севастополя, і чому ні Брюссель, ні Вашингтон не вирішать проблеми Києва.

 - Валерію Олексійовичу, нову владу очікують переговори з Росією, які, судячи з реакції Москви на події в нашій країні, будуть нелегкими. Як новопризначеному керівництву країни варто поводитися в нинішній ситуації стосовно Кремля?

- Сьогодні, справді, Україна з внутрішнього глибокої політичної кризи перейшла в геополітичну гру, де позиція Росії важлива. На мій погляд, та лінія, яку продовжує просувати Російська Федерація, не враховує реальний стан справ, специфіку розвитку України і є помилковою. Всі офіційні заяви МЗС Росії , представників РФ - демонстрували нерозуміння неможливості повернути Україну в якісь "єдині союзи" або "простору" шляхом силового дії. Зараз, на жаль, ми бачимо спроби продовження цієї політики в Криму. Там очевидно вплив Росії, але цього не достатньо, щоб повернути Україну з європейського шляху. Але досить, щоб дестабілізувати ситуацію. Зараз дуже складно зрозуміти, якою буде російська позиція. А те, що українська позиція повинна базуватися на кількох чітких принципах, для мене немає сумнівів.

- Яких ?

- По-перше - повинні бути задіяні існуючі міждержавні механізми, причому робота повинна вестися прозоро. Друге - це не тільки робота з боку лідерів держав, а й на рівні парламентів. Тому зараз необхідно Верховній Раді звернутися із заявою до Державної думи. Вирішувати питання треба також на рівні громадянських суспільств, бізнесу. Не допускати попередніх помилок, коли відносини України і Росії були монополізовані невеликими групами осіб . Третє - відносини з РФ мають спиратися на існуючу і розвивається в майбутньому міжнародну правову базу. Наприклад, вільне пересування російських підрозділів Чорноморського флоту по Криму - має бути в рамках закріплених договорів, а не якихось домовленостей, укладених в усній формі, як це робило минуле керівництво України. Для вирішення спорів повинні бути задіяні чіткі третейські механізми - міжнародні суди, арбітражі, а не метод демонстрування своїх можливостей.

Російський напрям було і залишається одним з найскладніших у зовнішній політиці. Єдине, на мою думку, в України ще немає адекватної відповіді, як функціонально ефективно і кадрово його вести. Всі питання відносин з Росією були зав'язані на президентові та адміністрації президента, і на Андрія Клюєва - в апараті РНБО. Що стосується останніх призначень на ключові посади, то я не бачу тієї людини, який би зміг вести довірчий, але при цьому дуже ефективний діалог з російськими партнерами.

- А як зараз, на вашу думку, варто було б вести себе Росії, щоб остаточно з Україною не посваритися?

- Знаючи, що відбувалося в останні дні в Кремлі, можу сказати - мене насторожує строкатість пропозицій. Думаю, президенту Росії потрібно кілька заспокоїтися і проаналізувати ситуацію на два кроки вперед, а не реагувати миттєво.

- Зараз загострилася ситуація в Криму. Як на події в АРК повинен реагувати Київ ? Чи є правові підстави для відділення півострова ?

- Ніяких міжнародних правових підстав для відділення Криму немає. Майбутнє Автономної республіки вирішуватимуть кримчани і Україна в цілому. Тривалі спроби дестабілізувати ситуацію в АРК , або відокремити Крим, а, швидше, створити плацдарм для впливу в цій частині Європи і Чорномор'я, можуть призвести до поновлення розгляду рішення Ради безпеки ООН , яке свого часу зупинило, по суті, захоплення Севастополя (у липні 1993 Держдума заявила про приналежність Севастополя Росії, Україна звернулася до РБ ООН. Рада безпеки ООН підтвердив територіальну цілісність України і назвав дії російського парламенту суперечать принципам і цілям статуту ООН, а також договором між Україною і Росією. Конфлікт був вичерпаний, - УНІАН). Очевидно, що у інших геополітичних гравців, окрім Росії, є, чим відповісти на ці виклики. Але дуже не хотілося б, щоб до цього дійшло, так як територією конфлікту стане Крим і можуть постраждати його жителі - громадяни України.

Варто нагадати ще про один факт. Компроміс по Криму перед прийняттям Конституції 1996 року був досягнутий дуже складним шляхом. Я тоді в парламенті спостерігав за цим процесом. Тоді Крим отримав автономію, російська мова була окремо виділена і захищений Конституцією Автономії ... Якщо хтось цей компроміс порушить, то це створить складну ситуацію (з'являться підстави для перегляду діючих нормативних актів, - УНІАН).

- А яке ваше ставлення до ситуації в Севастополі?

У Криму Росії неможливо отримати переважна вплив . Кримські татари вже продемонстрували українську державну позицію, вони не допустять відділення АРК. А ось Севастополь зі специфічним ставленням десятків тисяч його жителів - з паспортами Російської Федерації, - наявністю військової російської бази, це - особлива історія . Севастополь, звичайно, будуть тримати як точку контролю регіону. Якщо так відбуватиметься і надалі, то неминуче постане питання дестабілізує ролі Чорноморського флоту РФ на території України. І це - питання з наслідками, вирішити його - дуже не просто. Я закликаю ті гарячі голови, які пропонують вже сьогодні денонсувати угоду про перебування ЧФ РФ на півострові, або інші рішення, притримати свою активність ... Але, проблема існує.

- Притримати активність, щоб не провокувати Росію до агресії ?

- До питання потрібно підходити з холодною головою. Очевидно, що відновити діалог з Росією потрібно. Але ж зараз не Україна є ініціатором охолодження відносин. Росія відкликала посла! І ніякої реакції немає. Це - провокаційне і неправильна дія Москви. Україна зараз насправді готова відновлювати діалог - більш чесний, взаємовигідний, що не кулуарний. Вважаю, що це і в інтересах Росії.

- Як відомо, зараз Захід видає офіційну заяву за заявою, що стосується дій Росії відносно України. Ведуться телефонні переговори на найвищому рівні. Це може допомогти вирішити ситуацію?

- Вирішити всі за Україну Росії разом з великими гравцями - ЄС і США - не вдасться. Подібна схема поламалася в ніч на 20 лютого. До цього моменту вона була, причому співучасником геополітичного змови був Європейський союз. Сподіваюся, тепер у ЄС вистачить розуму не домовлятися з Росією без урахування інтересів українського народу. Я не кажу про українську владу. Український народ не дозволить вирішувати питання свого майбутнього будь-кому в Брюсселі, Москві, Вашингтоні. Хто перший з мешканців "великих столиць" це зрозуміє, той буде близьким партнером нашої країни в майбутньому.

- Але, ймовірність сценарію кулуарних домовленостей РФ - США - ЄС щодо України існує?

- Моє особисте спілкування з багатьма офіційними особами показало , що серйозного інтересу включити Україну в інтеграційний простір - чи то на Захід , то на Схід, - ні. Україну хочуть зберегти буферної сірою зоною , яка буде згладжувати конфлікт між двома великими сторонами. Але це - найгірший шлях для України . Ми повинні зараз використати наданий шанс , щоб вийти з транзитного стану .

- І що для цього потрібно зробити в першу чергу?

- У першу чергу, потрібно наполягати на підписанні угоди про асоціацію з ЄС найближчим часом. Європейський союз чекає президентських виборів - вважаю, що ця позиція є неприйнятною. Після цього вести переговори з Російською Федерацією про торговельно- економічних, енергетичних відносинах в нових умовах. Далі нас чекає дуже серйозна робота по просуванню правдивої інформації про Україну, про те, що у нас відбувається. Наприклад, в Криму ситуація складна і в силу того, що населення дивиться в основному російські телеканали. Але це завдання - іншого рівня.

- А в правовому полі, які кроки потрібно зробити?

- Зараз важливо провести моніторинг, яким чином діють гарантії, які давали ключові країни світу Україна після ядерного роззброєння - адже Україна це зробила, маючи третій у світі ядерний арсенал. Яким чином гарантується наша територіальна цілісність - наприклад, договором про дружбу з Російською Федерацією, - які гарантії надаються Україні іншими важливими геополітичними гравцями. Це дуже важливо досліджувати зараз, так як кризові події показали, що Україна залишається практично одна в складних ситуаціях. Рада безпеки ООН включається в що відбувається зовсім на іншому рівні - по суті, при розгортанні громадянської війни. В інших випадках у нас немає реальних механізмів реагування. Це потрібно терміново вирішувати. Сподіваюся, що затверджене керівництво МЗС і РНБО займуться цими питаннями.

Нана Чорна