В івано-франківській «Свободі» стався політичний розкол. А все через майбутні вибори міського голови Івано-Франківська. Про це повідомляють "Версії".

Як відомо, ще з грудня минулого року член місцевої «Свободи», колишній секретар міської ради, колишній депутат Верховної ради Руслан Марцінків розгорнув в Івано-Франківську потужну рекламну кампанію імені себе. Рекламні щити в кожному мікрорайоні і на підступах до міста. Вітальні листівки до різноманітних свят та листи щастя від Марцінківа отримав чи не кожний мешканець міста. Журналісти свого часу (http://versii.if.ua/publikacii/skilki-vitrachaye-na-piar-ivano-frankivskiy-politik-martsinkiv-minimalni-pidrahunki/) підрахували, що така бурхлива піар-кампанія обходиться як мінімум в 100 тисяч гривень на місяць.
Здавалося, що з кандидатом на посаду міського голови від «Свободи» все ясно. Однак, за інформацією Версій, на «ігрове поле» вийшов Роман Онуфріїв, який вважає, що Олександр Сич набагато кращий претендент на крісло міського голови, ніж Руслан Марцінків.
Як відомо, Онуфріїв тісно пов’язаний із Сичем. Не варто забувати, що під час скандального затримання на хабарі керівника департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківського міськвиконкому Олега Гаркота, поруч з яким дивним чином знаходився Роман Онуфріїв, саме Олександр Сич доклав чимало зусиль, щоб витягнути Онуфрієва з “чіпких лап правосуддя”.
Тому, звичайно ж, Онуфріїв вийшов пропозицією висунути Олександра Максимовича на посаду мера маючи досить непогану підтримку в середовищі прикарпатської Свободи. Тут його «тили» надійно прикривають Вадим Войтик, керівник наближеного до ВО «Свобода» медіа-проекту “Галка”, член франківського міськвиконкому за квотою «Свободи», екс-директор ЄРЦ (створеного за ініціативи ВО «Свобода») та Сергій Адамович (Поступовий гурт франківців), блогер, доктор історичних наук, депутат Івано-Франківської обласної ради (фракція ВО «Свобода»). До слова, вони також підтримують висунення Сича на виборах.
Невипадково, тиждень тому громадська організація «Поступовий гурт франківців», яку очолює Сергій Адамович, і кафедра філософії та соціології філософського факультету ПНУ ім. В. Стефаника презентували результати соціологічного дослідження «Соціальні проблеми та електоральні настрої мешканців Івано-Франківська», згідно яких, якби вибори на посаду міського голови відбувалися найближчої неділі, то за Олександра Сича проголосувало б -11,4% виборців, а за Руслана Марцінківа – 7,9%. При цьому в соціології головний конкурент “свободівців” Шевченко динамічно втрачає рейтинг.
Ту саму інформацію продублювала й очолювана Вадимом Войтиком «Галка».

Команда Сича нібито розраховує на його авторитет у громади. Адже Сич свого часу був головою обласної ради, згодом депутатом Верховної ради 7-го скликання, а з 27 лютого по 2 грудня 2014 року був віце-прем’єр-міністром України. Окрім цього Олександр Максимович вже має досвід участі в мерських перегонах в кампанії 2006-го року.
До того ж, на думку групи підтримки, очолюваної Романом Онуфрієвим (який в 2010 році був одним з керівників виборчої кампанії Сича), в Олександра Сича більш позитивний імідж та більш низький антирейтинг, ніж в Руслана Марцінківа.

Що ж до переваг Руслана Марцінківа, то тут можна назвати в першу чергу значну матеріальну підтримку, яку здійснює (за інформацією «Версій») Ігор Кривецький – сірий кардинал «Свободи», як його свого часу назвав журналіст Сергій Лещенко. Кривецький, теж був народним депутатом України 7-го скликання від ВО «Свобода», а на сьогоднішній день керує власним приватним підприємством, працює на ринку готельного і ресторанного бізнесу. Позаочі його нібито називають «Пупс».
Тому одним з завдань групи Онуфріїва буде не лише висунення та підтримка на посаду міського голови Олександра Сича, але й боротьба за гроші – тобто спроба переманити на свій бік Ігора Кривецького, тим самим не тільки забезпечивши собі матеріальну підтримку, але й позбавивши цієї підтримки свого конкурента Руслана Марцінківа.

Ну, і ще одним засобом боротьби з опонентом може бути, вже достатньо апробована на політичній арені України методика, – висунення технічного кандидата. Ним, швидше за все, може стати вже згадуваний вище Сергій Адамович. Вже тривалий час він будує собі імідж незалежного експерта-громадського діяча, піднімає свою персональну впізнаваність через медіа. Адже саме такі кандидати про вливанні «ресурсу» на виборах можуть зіграти немалу роль в розподілі електоральних симпатій.

Яким буде результат цієї боротьби – невідомо. Утім, однозначно те, що незважаючи на падіння рейтингу Свободи, політики від “націоналістів” все ще мріють про крісло міського голови. Яке свого часу(у 2006 році) у них «вкрав» Анушкевичус.

Схоже, поки що ця внутрішньопартійна боротьба ще не набула достатнього розголосу й не так видима. Але, гадаємо, чим ближче до виборів, тим очевиднішим ставатиме протистояння. Якщо, звичайно, не втрутиться «третейський суддя» в особі Олега Тягнибока і в партії не почнуться «кадрові чистки».