-
Неділя, 10 серпня 2014, 10:52
У терористів паніка: Гіркін поставив ультиматум своїм замовникам - прес-центр АТО
-
Неділя, 10 серпня 2014, 10:45
На Івано-Франківщині відбувся фінал дитячого "Євробачення"
-
Неділя, 10 серпня 2014, 10:39
У найближчі кілька років ринок нерухомості Львова, Тернополя, Івано-Франківська та Рівного чекає активний розвиток
-
Неділя, 10 серпня 2014, 10:09
Третя хвиля мобілізації по-Буковинськи
-
Неділя, 10 серпня 2014, 09:31
Чи гвалтували 15-річну дівчину 3 правоохоронців з Тернопільщини визначить експертиза. ВІДЕО
Період напіврозпаду Партії регіонів
- Деталі
- Категорія: Публікації
- Створено: Вівторок, 11 березня 2014, 06:57
Жодна партія не могла похвалитися такою величезною фракцією в українському парламенті і не втрачала такої кількості депутатів за кілька днів, як Партія регіонів.
У момент найвищого піку фракція регіоналів мала у своєму складі 205 народних депутатів. На сьогоднішній день вона залишається найчисленнішою у Верховній Раді, нараховуючи 119 нардепів. Не факт, що це нижня межа. Норма повернутої Конституції забороняє депутату виходити з фракції, за списками якої він був обраний до парламенту, але нічого не говорить про депутатів, що пройшли по мажоритарних округах. За партійним списком регіонали завели в Раду 72 людини. Частина з них встигла покинути фракцію, а от інші, добровільно-примусово, залишаться в ній до кінця роботи парламенту в його нинішньому складі. Якщо, звичайно, не будуть виключені рішенням своїх однопартійців або позбавлені статусу в результаті набрання законної сили обвинувальних вироків.
Цікаво поглянути, що ж являє собою фракція ПР в період напіврозпаду в плані кількості покинувших і залишивихся в ній представників олігархічних та інших груп впливу. Навряд чи аналіз буде гранично точним, але, в будь-якому випадку, допоможе визначити контури політичних стратегій людей, одні з яких грали ключові ролі в українській публічній і непублічної політики донедавна, а інші продовжують робити це донині.
Два списки "груп впливу"
Хто "чий" в українському парламенті, і до якої міри доходить відданість народних обранців тим, хто зробив їх такими, зі стовідсотковою впевненістю стверджувати не можна. Однак у відкритих джерелах час від часу з'являється інформація, що дозволяє робити висновки на цей рахунок. 20 лютого один такий список опублікувала на своїй сторінці в Фейсбуці депутат від "Батьківщини" Леся Оробець. "Розбивку депутатів буду давати по неформальних групах симпатії до того чи іншого олігарху" - написала вона.
Оробець, заззначила, що вказує прізвища тільки тих депутатів, які не з'явилися на засідання, але кількість обранців в "групах впливу" відомих олігархів і політиків при цьому вказала. Також вона попередила про можливі неточності в списку, "тому що робота фактично з коліс".
З коліс чи ні, але багато в чому "список Оробець" повторює інший перелік парламентських груп впливу, опублікований ще по гарячих слідах минулих парламентських виборів. Він з'явився на одному з українських сайтів в кінці листопада 2012 року. Підпису під текстом не було. Судячи з обсягу виконаної роботи, він може бути плодом колективної творчості - адже в статті перераховувалися прізвищами представників всіх парламентських груп впливу, обраних за партійними списками і мажоритарними округами. Люди, які добре орієнтуються в українській політиці та місцевих партійних розкладах, оцінюють цей текст як дещо поверхневий і не позбавлений ряду помилок, але при цьому все одно відображає реальну ситуацію більш-менш адекватно.
"Список Оробець" в плані названих прізвищ і послідовності їх перерахування настільки корелює з цим текстом з цілого ряду груп впливу (за винятком тих, хто перестав бути депутатом за час, що розділяє появу двох списків), що можна вважати один з них джерелом для іншого або допустити, що обидва були запозичені з одного джерела. Базуючись на цих документах та іншій інформації уривчастого характеру, можна скласти приблизну картину того, що залишилося від парламентської фракції регіоналів на сьогоднішній день.
Великі "гравці" у лавах регіоналів
До групи впливу найбагатшого з українських бізнесменів Рината Ахметова обидва документи відносять сорок нинішніх депутатів. Із шістнадцяти, що потрапили до парламенту за партійним списком регіоналів і не перейшли потім в структури виконавчої влади, у фракції залишилися всі шістнадцять. З дев'яти, які перемогли у мажоритарних округах Донецької області - всі дев'ять. З тринадцяти, що пов'язуються з Ахметовим переможців на округах Дніпропетровщини, залишилися дванадцять. Членами "групи Ахметова" називали ще двох депутатів, один з яких
залишився у фракції, а інший покинув її 4 березня. Разом, замість сорока нардепів, група Ахметова у фракції ПР тепер налічує тридцять вісім. Тобто, "потопаючий корабель" не залишив майже ніхто з людей українського "олігарха № 1". А , якщо зробити поправку на можливі неточності списків, то взагалі ніхто.
Інакше йде справа з "групою Януковича". До неї обидва списки відносять найбільшу кількість депутатів у фракції регіоналів - 49. Сюди аналітики включили і частину так званих "старих донецьких", і ставлеників "Сім'ї", і людей, відданих особисто Януковичу або зобов'язаних йому своїм потраплянням до парламенту (за партійним списком чи мажоритарними округами декількох південно-східних областей).
Депутатів - "списочників", що відносяться, за цими критеріями, до групи Януковича, було 23 людини. Це, якщо вважати спікера Рибака, який вийшов з фракції після обрання на пост і не повернувся досі. Десять з них покинули фракцію, залишилися в ній - тринадцять. Схожий розклад і серед мажоритарників - залишилися у фракції п'ятнадцять чоловік, а вийшли з неї - одинадцять.
Навряд чи залишившихся у фракції ПР двадцять вісім депутатів дуже різнорідної і неабияк поріділої "групи Януковича" будуть надалі відстоювати в ній інтереси Віктора Федоровича. Та й навряд чи залишаться єдиною групою. Швидше, розійдуться по інших групах всередині фракції або сформують нові. А деякі навряд чи залишаться депутатами, у зв'язку з набранням чинності обвинувального вироку або переїздом на постійне проживання в іншу країну. Як , наприклад, Віктор Янукович-молодший, подальша біографія якого може розвиватися за будь-якому з цих двох сценаріїв.
Групу Фірташа-Льовочкіна-Бойка можна назвати єдиною, по якій спостерігаються значні розбіжності між джерелами як за кількістю депутатів, так і по порядку їх перерахування. Її склад однозначно не був списаний Оробець або її помічниками з листопадової статті 2012 року. З двадцяти одного нардепа групи "газовиків", що входили якийсь час в партійну фракцію регіоналів, поки не вийшли з неї десять чоловік.
Депутатські групи без впливу
Тринадцять регіоналів експерти відносили до групи Андрія Клюєва. З них, в даний час, у фракції залишилися тільки четверо. Та й цих чотирьох тепер навряд чи можна називати "групою Клюєва". Особливо після того, як 4 березня фракція ПР покинув брат екс-глави президентської адміністрації Сергій.
Не уникла значних втрат невелика група з шести осіб, яку пов'язували з екс-прем'єром Азаровим. Від неї у фракції регіоналів залишилося лише два депутати. З шести депутатів полягала і луганська група лідера фракції Олександра Єфремова. Поки що від фракційної прописки не відмовився жоден з них. А ось із семи нардепів, що вважаються протеже харківського тандему Добкіна і Кернеса, залишилися четверо.
Не вийшов з фракції жоден з п'яти кримських мажоритарників, позначених експертами, як група поваленого кримського прем'єра Могильова. А з п'ятірки колишніх членів партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна", яких вважають кістяком його групи, двоє фракцію покинули. Пішли від регіоналів і всі три депутати, які потрапили до партійного списку і парламент за квотою Володимира Литвина. З трьох регіоналів, які, як вважається, представляють у фракції інтереси Віктора Пінчука, залишилися два.
Решту членів фракції експерти щільно не асоціюють з якою-небудь з названих груп впливу, але досить виразна картина складається і без цього.
Як бачимо, головним утримувачем акцій, хай і випханою, проти волі, в опозицію, але, як і раніше, найчисленнішою парламентської фракції, стає Рінат Ахметов. Твердої арифметичної більшості у нього, на даний момент, немає. Але інші групи всередині фракції розрізнені, нечисленні, обезголовлені або занадто деморалізовані, щоб скласти йому конкуренцію за лідерство. А це означає, що вирішальним, в плані визначення подальшої політики регіоналів, включаючи основну ставку на президентських виборах, буде саме його голос.