Останні події:
В самому центрі Івано-Франківська назріва... | У Франківську біля “Епіцентру” будуватимуть дитячий садок... | “Відключення холодної води франківцям не загрожує”, – директор “Водоканалу” Роман Кімачук... | Зрив виборчого процесу у Франківську: екс-голова забрав ключі і печатку додому, ДВК не може прийняти бюлетені (фото+відео)... | Поблизу Бурштинської ТЕС виявили раптове перевищення норми рівня радіації (фото)... | В Івано-Франківську запустили новий комунальний маршрут: з’єднує АС 4 та Набережну (ФОТО)... | Курйоз: у Франківську бригада рятувальників втихомирювала агресивного кота... | В Івано-Франківськ привезли 170 тисяч бюлетенів на президентські вибори (ФОТОФАКТ)... | Справа “пасажівських стрільців”: у Франківську перед судом постав учасник перестрілки, який півтора роки був у бігах... | Секретар Калуської міськради заробляє більше, ніж міський голова Івано-Франківська... |

Загроза унікальному куточку Карпат: чи стоятимуть вітряки на Боржаві?

Gory Sontse-5698

Гострі дискусії довкола можливого будівництва вітроелектростанції на гірському масиві Боржава в Закарпатській області тривають ще з початку 2018 року.

З 18 грудня 2017 року в Україні впроваджено Закон «Про оцінку впливу на довкілля». Закон ввів в дію європейську модель процедури оцінки впливу на довкілля, замість екологічної експертизи, яка, відповідно, втратила чинність, пишуть Версії з посиланням на Збруч.

Нещодавно міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак на своїй сторінці у Facebook написавпро важливість євроінтеграційних законів ОВД та СЕО (стратегічна екологічна оцінка) і висловив сподівання, в контексті можливого будівництва масштабного рекреаційного комплексу на гірському масиві Свидовець, що «саме процедура ОВД стане адвокатом унікального довкілля Карпат». Звіту ОВД щодо Свидовця ще немає, зате вже тепер можемо проаналізувати, чи стане процедура ОВД адвокатом гірського масиву Боржава. 15 січня 2019 року в Єдиному реєстрі ОВД з’явився Звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції (120 МВт) на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області. Проект ТОВ «АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ» на гірському хребті Боржава передбачає встановлення 34 вітрогенераторів висотою до 180 м на протяжності близько 10 км, а також будівництво споруд для обслуговування ВЕС.

 

Візуалізації вітряків на Боржаві. Джерело: FB-сторінка «Врятуй Боржаву»

В кінці січня на територіях Воловецької селищної, Березниківської, Дусинської, Тибавської та Неліпинської сільських рад відбулися громадські слухання щодо ВЕС та його впливу на довкілля. Обговорення проходили на підвищених тонах, аргументи часто замінювалися штовханиною, а дискусії подекуди переростали в крики.

Позиція симпатиків ВЕС на Боржаві та аргументи інвестора

Депутат Воловецької райради Олександр Соломко на своїй сторінці заявляє, що проти реалізації проекту виступають люди з «підвищеною естетичною чутливістю», які пов’язані з Міжгірським райном Закарпатської області, львівські парапланеристи, що дислокуються в Пилипці, та «поборники пішохідного туризму». Депутат зазначає, що інші туристи не проти будівництва, адже розуміють, що «поєднання сучасних технологій та природи приваблює більше, ніж просто «природна природа» чи «промислова промисловість». Що цікавіше людям – дика природа чи антропогенно змінені ландшафти – питання дискусійне. Але вже сьогодні зрозуміло, що громада Міжгірщини (Пилипця, Подобовця, Ізків), яка розвинула туризм у своїх селищах та живе з нього, виступає проти будівництва ВЕС. Як зазначає голова Пилипецької сільської ради Василь Готра, «населення категорично проти, тому ми підтримуємо свою громаду і будемо теж виступати проти». Голова Пилипця впевнений, якщо поставити тут вітряки, то туризму в Міжгірському районі не буде.

Наштовхнувшись на спротив з боку громади та активістів, інвестор відступив з міжгірського боку та відмовився від будівництва 14 ВЕУ, які були спірні. Як зазначає депутат Закарпатської обласної ради Андрій Шекета, який був ініціатором створення тимчасової комісії з вивчення питання будівництва ВЕС на Боржавському хребті, саме комісія була вагомим важелем впливу на забудовника протягом 2018 року.

Схема розташування вітрових генераторів у Свалявському та Воловецькому районах (картка вкладення – попередній проект розташування ВЕС) Джерело: Звіт з ОВД щодо Боржави

Які переваги обіцяє ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» мешканцям Свалявського та Воловецького районів? Як зазначено на сайтікомпанії: I) «за оренду землі в місцеві бюджети щороку надходитиме понад 50 тисяч євро»; II) «щорічний соціальний внесок у соціальний розвиток районів становитиме також 50 тисяч євро»; III) «за умови початку будівництва сплачені річні податки та збори у місцеві бюджети сягатимуть €1 млн 200 тис.». Зі слів координатора проекту Святослава Жмуцького під час громадських слухань в Березниківській сільській раді, «загальна сума оренди, яку ми заплатили ще не будуючи нічого, вже становить 1,5 млн грн». «Громада отримуватиме 50 тисяч гривень в рік за один вітряк. Ми платимо за оренду 34 земельних ділянок загальною площею 32 гектари», – додає Святослав Жмуцький. Замовник також обіцяє реконструкцію доріг, ремонт місцевого архіву у Воловці та створення нових робочих місць – зокрема, для обслуговування станції планують залучити 30 осіб.

Як щодо впливу проекту на навколишнє середовище? Один із виконавців Звіту з оцінки впливу на довкілля, доцент кафедри екології та зоології Мелітопольського державного педагогічного університету Петро Горлов під час громадських слухань у Воловці заявив, що «очікується низький та, в деякі періоди часу, середнього рівня вплив на птахів та кажанів, що є допустимим для здійснення планованої діяльності». Він повідомив, що аналіз проведений не лишень за вимогою національного законодавства, а й відповідно до загальноприйнятої європейської методики. «Ми прогнозуємо, що негативного впливу не буде», – впевнено заявив Петро Горлов.

Доцент геологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка Василь Дяків також запевнив, що «жодних негативних впливів на активізацію селів і зсувів не буде».

Кандидат біологічних наук Андрій Мигаль, який працює на кафедрі лісівництва Ужгородського національного університету, підкреслив, що рослинний покрив на полонині Боржава в більшості вторинний. Щодо рідкісних видів, то дослідники надали зауваження і їх врахував інвестор – «ділянки під будівництво будуть розташовані там, де відсутні популяції рідкісних видів рослин», запевнив вчений.

Завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування УжНУ, професор Степан Поп під час громадських слухань в селі Березники підсумував, що «обстежуючи всі ділянки, на яких будуть побудовані вітрогенератори, дійшли висновку, що жодних серйозних перепон для того, щоб втілити проект у життя, немає». «До роботи було залучено майже два десятки професорів і кандидатів наук. І я думаю, що це найкращий звіт, який на сьогодні був, із подібних проектів, зроблений в Україні», – додає він. Наскільки слова професора відповідають дійсності і чи справді представлений звіт високої якості, з’ясовували незалежні експерти.

Позиція противників ВЕС на Боржаві та їхні аргументи

До протестів проти вітряків на Боржаві, окрім громад Міжгірського району, долучилися екологи, науковці, туристи та парапланеристи. Свою офіційну негативну позицію щодо ВЕС на гірському масиві також висловила Мукачівська греко-католицька єпархія. Об’єднавшись у спільну ініціативну групу «Врятуй Боржаву», активісти наводять різносторонні фахові аргументи щодо неприпустимості втілення проекту на хребті. Від громадян уже надійшло 114 сторінок зауважень проти будівництва.

Ініціативна група зазначає, що не виступає проти впровадження альтернативних джерел енергії, але вважає, що в цьому випадку шкода, якої завдасть такий масштабний проект довкіллю, є значно більшою за його переваги і суперечить принципам сталого розвитку регіону.

Екологи не розуміють, як можна говорити про відсутність шкоди, якщо при будівництві багатотонних вітряків потрібно вирівняти поверхню та зняти шар гірської породи завтовшки до 10 метрів – на вузькій частині між горами Великий Верх і Стій це означає, що фактично зріжуть верхню частину гребеня хребта.

У парапланеристів свої аргументи – кажуть, що після окупації Криму в Україні залишився лишень один придатний ландшафт для тренування та проведення змагань міжнародного рівня з цього виду спорту – і це Боржава.

Кандидат сільськогосподарських наук, науковий співробітник Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка НАН України Тимур Бедернічек під час громадських слухань в селі Березники розповів, що виконавці звіту з ОВД вказували у своїх матеріалах неправдиву інформацію щодо відсутності видів, занесених до Червоної книги України, на деяких ділянках реалізації проекту. Зокрема, науковець зазначив, що в липні 2018 року брав участь в експедиції з присутніми на слуханнях колегами і саме на території проектованих ділянок вони виявили червонокнижні види. «Причому червонокнижних видів там досить багато, їх не можна не помітити. Або це метод «довідник-стеля», або це свідоме введення людей в оману і наведення у звіті завідомо неправдивої інформації», – додає дослідник.

Керівник проекту «BirdID Ukraine» орнітолог Ганна Кузьо, яка провела разом з колегами 55 днів на Боржаві, також зазначила, що їхні дані відрізняються від тих, які наведені у звіті. «Зокрема, у звіті вказано лишень 2 червонокнижні види птахів, ми ж під час експедицій виявили 6 таких видів» – каже Ганна Кузьо.

Зелениця альпійська та баранець звичайний (зліва направо) – рідкісні види рослин Червоної книги України, які трапляються у високогір’ї масиву Боржава. Фото: Роман Черепанин

Науковці також переконані, що є всі підстави для вивчення транскордонного впливу проекту на масив, враховуючи, що Боржава є частиною міжнародної природоохоронної мережі «Emerald» («Смарагдової мережі»), а також місцем проживання 32 видів рослин і тварин, які захищені Бернською конвенцією, що ратифікована в Україні. Загалом, у високогір’ї масиву трапляється 31 вид рослин і 26 видів тварин, які занесені до Червоної книги України, а також десятки раритетних біотопів, оселищ та угруповань з регіональних та міжнародних червоних списків.

Кандидатка фізико-математичних наук, наукова співробітниця Інституту фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України Юлія Бурлаченко під час громадських слухань у Воловці розповіла, що певні розділи звіту, які стосуються безпеки людей, також не витримують критики. «Уламки льоду, які будуть падати із планованих вітряків, можуть важити до 5 кілограмів. Для того, щоб завдати смертельної травми, достатньо уламка масою 200 грамів. Враховуючи те, що небезпечна відстань від розльоту льоду сягає сотні метрів, а ширина полонин всього лиш десятки метрів, лід становитиме величезну небезпеку для туристів, фрірайдерів, альпіністів», – додає науковиця.

Візуалізація розльоту уламків льоду від вітряків на Боржаві. Джерело: FB-сторінка «Врятуй Боржаву»

Аспірантка Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України Дарія Ширяєва дивується, яким чином за допомогою «скріншотів» Google Earth можна пересвідчитись в наявності або відсутності цінних оселищ та рідкісних видів рослин без їхнього картування з використанням професійних геоінформаційних систем. Крім того, дослідниця пише, що виконавці звіту з ОВД неодноразово порушують авторське право, яке вказане в умовах використання матеріалів Google, в усіх фрагментах зображень з використанням візуалізації Google Earth та картографічних матеріалів волонтерського проекту Open Street Map. «Україна інтегрується зі світовими процесами, що регулюють використання інтелектуальної власності, і вже є учасницею більшості багатосторонніх міжнародних конвенцій і договорів у цій сфері. Тому подібне використання технологій не може бути виправданим, тим більше, в офіційних документах та звітах», – пише Дарія Ширяєва.

Як зазначає еколог Катерина Борисенко, у звіті ОВД не представлені також: I) «територіальні та технічні альтернативи впровадження планованої діяльності»; II) «не надано чіткої інформації про спосіб прокладання доріг, ліній електромереж та зв’язку, обсяг необхідних земляних робіт»; III) «немає опису поточного використання території полонини Боржава туристами, спортсменами, а також місцевим населенням». Крім того, на своїх сторінка у соціальних мережах науковці публікують«прінтскріни» зі звіту, на яких видно плагіат – «копіпейсти» зі звітів щодо інших об’єктів, зокрема Сколівської ВЕС. Здійснюється аналіз якихось «норкових ферм», які взагалі не мають жодного стосунку до впливу проекту ВЕС на Боржавський хребет.

Катерина Борисенко пише: «З тих звітів ОВД, які я бачила до цього часу, цей – найжалюгідніший, безграмотний і штучно роздутий до 1792-х сторінок! Якщо видалити численні повтори одного і того ж, відверту маячню, то лишиться десь 300 сторінок, при оптимістичному прогнозі. Враховуючи, як довго розроблявся цей звіт, були очікування, що він буде якіснішим».

Що далі?

Зауваження до звіту з оцінки впливу на довкілля проекту побудови ВЕС на гірському хребті Боржава науковці та активісти подають до 18 лютого 2019 року. Після цього департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, згідно з новим законодавством, матиме 25 днів для того, щоб затвердити ОВД або відмовити у видачі висновка щодо провадження планованої діяльності замовнику проекту. Як поведеться Закарпатська ОДА, покаже час, але вже сьогодні зрозуміло, що від результатів такого рішення залежатиме, чи справді євроінтеграційний закон ОВД виступатиме, як зазначав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, «адвокатом унікального довкілля Карпат», чи ця процедура виконуватиме лишень формальну роль та матиме декларативний характер.

Ситуація з Боржавою також покаже, яких приблизно сценаріїв можна очікувати під час проходження процедури ОВД будівництва мегакурорту на Свидовці, підготовка звіту щодо якого якраз триває. Як зазначають активісти та противники ВЕС, якщо звіт щодо будівництва ВЕС на Боржаві буде затверджено в тому вигляді, в якому він є станом на сьогодні – з помилками, неточностями та суперечностями, вони оскаржуватимуть його у суді. Попри те, що формально будівництво стосується лишень Воловецького та Свалявського районів, проект ВЕС на гірському хребті обговорюють далеко за межами області.

P.S. Вже після завершення підготовки цієї публікації стало відомо, що громада села Березники Свалявського району провела загальні збори, на яких висловилася проти будівництва ВЕС. У листі-зверненні до голови Закарпатської ОДА, яке підписали понад 300 осіб, зазначено, що лишень 30 січня 2019 року на громадських слуханнях звіту з ОВД «мешканці села вперше ознайомилися з реальними масштабами будівництва, потенційним негативним впливом ВЕС на довкілля та дізналися від незалежних експертів про низьку якість звіту». Жителі також просять скасувати результати громадських слухань, які відбулися 7 червня 2017 року, щодо обговорення ДТП (детального плану території) проекту ВЕС на Боржаві, оскільки громадськість не була проінформована належним чином (на слуханнях було лишень 19 мешканців села). Також громада просить скасувати договори оренди земельних ділянок, виділених під будівництво ВЕС.

Горішня знимка: Олег Григор’єв

Частина туристів, екологів, місцевого населення та активістів б’ють на сполох – кажуть про ерозію ґрунту, небезпеку утворення зсувів, селів, зменшення туристичної привабливості регіону, зникнення деяких природних оселищ та зменшення чисельності рідкісних видів рослин і тварин внаслідок реалізації проекту.

Натомість інвестор запевняє, що вплив на навколишнє середовище буде мінімальним, інвестиція сприятиме розвитку туризму, а проект реалізуватимуть відповідно до вимог українського та міжнародного природоохоронного законодавства, про що повинні б засвідчити висновки експертів у Звіті з оцінки впливу на довкілля (ОВД), пишуть Версії з посиланням на Збруч.

Чи справді це так, наскільки якісно проведено ОВД та враховані екологічні ризики, чи можливий компроміс між замовником проекту та його опонентами?

Автор – кандидат біологічних наук, кафедра біології та екології, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

З 18 грудня 2017 року в Україні впроваджено Закон «Про оцінку впливу на довкілля». Закон ввів в дію європейську модель процедури оцінки впливу на довкілля, замість екологічної експертизи, яка, відповідно, втратила чинність. Нещодавно міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак на своїй сторінці у Facebook написав про важливість євроінтеграційних законів ОВД та СЕО (стратегічна екологічна оцінка) і висловив сподівання, в контексті можливого будівництва масштабного рекреаційного комплексу на гірському масиві Свидовець, що «саме процедура ОВД стане адвокатом унікального довкілля Карпат». Звіту ОВД щодо Свидовця ще немає, зате вже тепер можемо проаналізувати, чи стане процедура ОВД  адвокатом гірського масиву Боржава. 15 січня 2019 року в Єдиному реєстрі ОВД з’явився Звітз оцінки впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції (120 МВт) на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області. Проект ТОВ «АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ» на гірському хребті Боржава передбачає встановлення 34 вітрогенераторів висотою до 180 м на протяжності близько 10 км, а також будівництво споруд для обслуговування ВЕС.

Візуалізації вітряків на Боржаві. Джерело: FB-сторінка «Врятуй Боржаву»

В кінці січня на територіях Воловецької селищної, Березниківської, Дусинської, Тибавської та Неліпинської сільських рад відбулися громадські слухання щодо ВЕС та його впливу на довкілля. Обговорення проходили на підвищених тонах, аргументи часто замінювалися штовханиною, а дискусії подекуди переростали в крики.

Позиція симпатиків ВЕС на Боржаві та аргументи інвестора

Депутат Воловецької райради Олександр Соломко на своїй сторінці заявляє, що проти реалізації проекту виступають люди з «підвищеною естетичною чутливістю», які пов’язані з Міжгірським райном Закарпатської області, львівські парапланеристи, що дислокуються в Пилипці, та «поборники пішохідного туризму». Депутат зазначає, що інші туристи не проти будівництва, адже розуміють, що «поєднання сучасних технологій та природи приваблює більше, ніж просто «природна природа» чи «промислова промисловість». Що цікавіше людям – дика природа чи антропогенно змінені ландшафти – питання дискусійне. Але вже сьогодні зрозуміло, що громада Міжгірщини (Пилипця, Подобовця, Ізків), яка розвинула туризм у своїх селищах та живе з нього, виступає проти будівництва ВЕС. Як зазначає голова Пилипецької сільської ради Василь Готра, «населення категорично проти, тому ми підтримуємо свою громаду і будемо теж виступати проти». Голова Пилипця впевнений, якщо поставити тут вітряки, то туризму в Міжгірському районі не буде.

Наштовхнувшись на спротив з боку громади та активістів, інвестор відступив з міжгірського боку та відмовився від будівництва 14 ВЕУ, які були спірні. Як зазначає депутат Закарпатської обласної ради Андрій Шекета, який був ініціатором створення тимчасової комісії з вивчення питання будівництва ВЕС на Боржавському хребті, саме комісія була вагомим важелем впливу на забудовника протягом 2018 року.

Схема розташування вітрових генераторів у Свалявському та Воловецькому районах (картка вкладення – попередній проект розташування ВЕС) Джерело: Звіт з ОВД щодо Боржави

Які переваги обіцяє ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» мешканцям Свалявського та Воловецького районів? Як зазначено на сайтікомпанії: I) «за оренду землі в місцеві бюджети щороку надходитиме понад 50 тисяч євро»; II) «щорічний соціальний внесок у соціальний розвиток районів становитиме також 50 тисяч євро»; III) «за умови початку будівництва сплачені річні податки та збори у місцеві бюджети сягатимуть €1 млн 200 тис.». Зі слів координатора проекту Святослава Жмуцького під час громадських слухань в Березниківській сільській раді, «загальна сума оренди, яку ми заплатили ще не будуючи нічого, вже становить 1,5 млн грн». «Громада отримуватиме 50 тисяч гривень в рік за один вітряк. Ми платимо за оренду 34 земельних ділянок загальною площею 32 гектари», – додає Святослав Жмуцький. Замовник також обіцяє реконструкцію доріг, ремонт місцевого архіву у Воловці та створення нових робочих місць – зокрема, для обслуговування станції планують залучити 30 осіб.

Як щодо впливу проекту на навколишнє середовище? Один із виконавців Звіту з оцінки впливу на довкілля, доцент кафедри екології та зоології Мелітопольського державного педагогічного університету Петро Горлов під час громадських слухань у Воловці заявив, що «очікується низький та, в деякі періоди часу, середнього рівня вплив на птахів та кажанів, що є допустимим для здійснення планованої діяльності». Він повідомив, що аналіз проведений не лишень за вимогою національного законодавства, а й відповідно до загальноприйнятої європейської методики. «Ми прогнозуємо, що негативного впливу не буде», – впевнено заявив Петро Горлов.

Доцент геологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка Василь Дяків також запевнив, що «жодних негативних впливів на активізацію селів і зсувів не буде».

Кандидат біологічних наук Андрій Мигаль, який працює на кафедрі лісівництва Ужгородського національного університету, підкреслив, що рослинний покрив на полонині Боржава в більшості вторинний. Щодо рідкісних видів, то дослідники надали зауваження і їх врахував інвестор – «ділянки під будівництво будуть розташовані там, де відсутні популяції рідкісних видів рослин», запевнив вчений.

Завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування УжНУ, професор Степан Поп під час громадських слухань в селі Березники підсумував, що «обстежуючи всі ділянки, на яких будуть побудовані вітрогенератори, дійшли висновку, що жодних серйозних перепон для того, щоб втілити проект у життя, немає». «До роботи було залучено майже два десятки професорів і кандидатів наук. І я думаю, що це найкращий звіт, який на сьогодні був, із подібних проектів, зроблений в Україні», – додає він. Наскільки слова професора відповідають дійсності і чи справді представлений звіт високої якості, з’ясовували незалежні експерти.

Позиція противників ВЕС на Боржаві та їхні аргументи

До протестів проти вітряків на Боржаві, окрім громад Міжгірського району, долучилися екологи, науковці, туристи та парапланеристи. Свою офіційну негативну позицію щодо ВЕС на гірському масиві також висловила Мукачівська греко-католицька єпархія. Об’єднавшись у спільну ініціативну групу «Врятуй Боржаву», активісти наводять різносторонні фахові аргументи щодо неприпустимості втілення проекту на хребті. Від громадян уже надійшло 114 сторінок зауважень проти будівництва.

Ініціативна група зазначає, що не виступає проти впровадження альтернативних джерел енергії, але вважає, що в цьому випадку шкода, якої завдасть такий масштабний проект довкіллю, є значно більшою за його переваги і суперечить принципам сталого розвитку регіону.

Екологи не розуміють, як можна говорити про відсутність шкоди, якщо при будівництві багатотонних вітряків потрібно вирівняти поверхню та зняти шар гірської породи завтовшки до 10 метрів – на вузькій частині між горами Великий Верх і Стій це означає, що фактично зріжуть верхню частину гребеня хребта.

У парапланеристів свої аргументи – кажуть, що після окупації Криму в Україні залишився лишень один придатний ландшафт для тренування та проведення змагань міжнародного рівня з цього виду спорту – і це Боржава.

Кандидат сільськогосподарських наук, науковий співробітник Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка НАН України Тимур Бедернічек під час громадських слухань в селі Березники розповів, що виконавці звіту з ОВД вказували у своїх матеріалах неправдиву інформацію щодо відсутності видів, занесених до Червоної книги України, на деяких ділянках реалізації проекту. Зокрема, науковець зазначив, що в липні 2018 року брав участь в експедиції з присутніми на слуханнях колегами і саме на території проектованих ділянок вони виявили червонокнижні види. «Причому червонокнижних видів там досить багато, їх не можна не помітити. Або це метод «довідник-стеля», або це свідоме введення людей в оману і наведення у звіті завідомо неправдивої інформації», – додає дослідник.

Керівник проекту «BirdID Ukraine» орнітолог Ганна Кузьо, яка провела разом з колегами 55 днів на Боржаві, також зазначила, що їхні дані відрізняються від тих, які наведені у звіті. «Зокрема, у звіті вказано лишень 2 червонокнижні види птахів, ми ж під час експедицій виявили 6 таких видів» – каже Ганна Кузьо.

Зелениця альпійська та баранець звичайний (зліва направо) – рідкісні види рослин Червоної книги України, які трапляються у високогір’ї масиву Боржава. Фото: Роман Черепанин

Науковці також переконані, що є всі підстави для вивчення транскордонного впливу проекту на масив, враховуючи, що Боржава є частиною міжнародної природоохоронної мережі «Emerald» («Смарагдової мережі»), а також місцем проживання 32 видів рослин і тварин, які захищені Бернською конвенцією, що ратифікована в Україні. Загалом, у високогір’ї масиву трапляється 31 вид рослин і 26 видів тварин, які занесені до Червоної книги України, а також десятки раритетних біотопів, оселищ та угруповань з регіональних та міжнародних червоних списків.

Кандидатка фізико-математичних наук, наукова співробітниця Інституту фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України Юлія Бурлаченко під час громадських слухань у Воловці розповіла, що певні розділи звіту, які стосуються безпеки людей, також не витримують критики. «Уламки льоду, які будуть падати із планованих вітряків, можуть важити до 5 кілограмів. Для того, щоб завдати смертельної травми, достатньо уламка масою 200 грамів. Враховуючи те, що небезпечна відстань від розльоту льоду сягає сотні метрів, а ширина полонин всього лиш десятки метрів, лід становитиме величезну небезпеку для туристів, фрірайдерів, альпіністів», – додає науковиця.

Візуалізація розльоту уламків льоду від вітряків на Боржаві. Джерело: FB-сторінка «Врятуй Боржаву»

Аспірантка Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України Дарія Ширяєва дивується, яким чином за допомогою «скріншотів» Google Earth можна пересвідчитись в наявності або відсутності цінних оселищ та рідкісних видів рослин без їхнього картування з використанням професійних геоінформаційних систем. Крім того, дослідниця пише, що виконавці звіту з ОВД неодноразово порушують авторське право, яке вказане в умовах використання матеріалів Google, в усіх фрагментах зображень з використанням візуалізації Google Earth та картографічних матеріалів волонтерського проекту Open Street Map. «Україна інтегрується зі світовими процесами, що регулюють використання інтелектуальної власності, і вже є учасницею більшості багатосторонніх міжнародних конвенцій і договорів у цій сфері. Тому подібне використання технологій не може бути виправданим, тим більше, в офіційних документах та звітах», – пише Дарія Ширяєва.

Як зазначає еколог Катерина Борисенко, у звіті ОВД не представлені також: I) «територіальні та технічні альтернативи впровадження планованої діяльності»; II) «не надано чіткої інформації про спосіб прокладання доріг, ліній електромереж та зв’язку, обсяг необхідних земляних робіт»; III) «немає опису поточного використання території полонини Боржава туристами, спортсменами, а також місцевим населенням». Крім того, на своїх сторінка у соціальних мережах науковці публікують«прінтскріни» зі звіту, на яких видно плагіат – «копіпейсти» зі звітів щодо інших об’єктів, зокрема Сколівської ВЕС. Здійснюється аналіз якихось «норкових ферм», які взагалі не мають жодного стосунку до впливу проекту ВЕС на Боржавський хребет.

Катерина Борисенко пише: «З тих звітів ОВД, які я бачила до цього часу, цей – найжалюгідніший, безграмотний і штучно роздутий до 1792-х сторінок! Якщо видалити численні повтори одного і того ж, відверту маячню, то лишиться десь 300 сторінок, при оптимістичному прогнозі. Враховуючи, як довго розроблявся цей звіт, були очікування, що він буде якіснішим».

Що далі?

Зауваження до звіту з оцінки впливу на довкілля проекту побудови ВЕС на гірському хребті Боржава науковці та активісти подають до 18 лютого 2019 року. Після цього департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, згідно з новим законодавством, матиме 25 днів для того, щоб затвердити ОВД або відмовити у видачі висновка щодо провадження планованої діяльності замовнику проекту. Як поведеться Закарпатська ОДА, покаже час, але вже сьогодні зрозуміло, що від результатів такого рішення залежатиме, чи справді євроінтеграційний закон ОВД виступатиме, як зазначав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, «адвокатом унікального довкілля Карпат», чи ця процедура виконуватиме лишень формальну роль та матиме декларативний характер.

Ситуація з Боржавою також покаже, яких приблизно сценаріїв можна очікувати під час проходження процедури ОВД будівництва мегакурорту на Свидовці, підготовка звіту щодо якого якраз триває. Як зазначають активісти та противники ВЕС, якщо звіт щодо будівництва ВЕС на Боржаві буде затверджено в тому вигляді, в якому він є станом на сьогодні – з помилками, неточностями та суперечностями, вони оскаржуватимуть його у суді. Попри те, що формально будівництво стосується лишень Воловецького та Свалявського районів, проект ВЕС на гірському хребті обговорюють далеко за межами області.

P.S. Вже після завершення підготовки цієї публікації стало відомо, що громада села Березники Свалявського району провела загальні збори, на яких висловилася проти будівництва ВЕС. У листі-зверненні до голови Закарпатської ОДА, яке підписали понад 300 осіб, зазначено, що лишень 30 січня 2019 року на громадських слуханнях звіту з ОВД «мешканці села вперше ознайомилися з реальними масштабами будівництва, потенційним негативним впливом ВЕС на довкілля та дізналися від незалежних експертів про низьку якість звіту». Жителі також просять скасувати результати громадських слухань, які відбулися 7 червня 2017 року, щодо обговорення ДТП (детального плану території) проекту ВЕС на Боржаві, оскільки громадськість не була проінформована належним чином (на слуханнях було лишень 19 мешканців села). Також громада просить скасувати договори оренди земельних ділянок, виділених під будівництво ВЕС.

Горішня знимка: Олег Григор’єв


facebookvktwitterrss

Яндекс.Метрика